Гороскоп – це ціла система певних ланок-регуляторів. Планети проявляються через три, Уран-Сонце-Сатурн, Юпітер-Меркурій-Земля, Нептун-Венера-Марс.
Кожна планета – є прихованний тріграмм, вона рухається, розкриваючи свої шари. Гороскоп – це великий інформаційний кубик, де записано кілька шарів-інграмм. Те як проживають ці шари своє життя – ми читаємо самих себе, вірніше програма читає, здійснює роботу по розпізнанню себе, як частини і цілого одночасно. Таким чином знаходячи, виявляючи ці зв’язки частини й цілого і відтворюючи себе – частина в ціле. Яким чином? Через інформацію, закладену в нас спочатку, через приховані шари інграмм.
Планети, взаємодіючи між собою у міру дорослішання і розвитку людини в певній послідовності, розкриваються на безліч екранів-шарів за вказаною ментальної схемою. Дубль цієї схеми читається, як модель гороскопу, що включає в себе конкретний сценарій (ситуаційний план).
І чим більше цих взаємодій планет виявляються включеними в ментальну схему, тим більше захоплює і вражає своєю відвертістю таємний сенс явищ що відбуваються. Гороскоп постає перед нами ареною ігри Божественної Думки.
Розпізнаючи діалог дзеркальних просторів, ми повинні зрозуміти гру граней нашого світу, через себе, як допустиму похибку. Цей гріх є фокус, і завдяки йому ми проявляємося в цьому світі через “тимчасові двері”, зазначені нашим гороскопом, працюючи по розкриттю закладеної в нас інформації.
І, мабуть, наш іспит полягає в тому, щоб пройти (повернутися) крізь час, відшукати в архіві фрагменти фільму-життя, виявити кубик-помилку і замінити його на “нейтральний”. Ми – думки творця, ми – частини цієї думки, і ціле для нас і загадка, і диво, і натхнення….